Як зорієнтуватись в морі під назвою “психологічна допомога”

1. Кризова допомога. Коли є критична ситуація, важкий і нестабільний стан, який важко переноситься і сильно впливає на фізичне здоров’я і функціонування організму, то вам необхідна кризова допомога. Вона теж буває різна. Проте в більшості зараз вона безкоштовна – кризові гарячі лінії, гаряча лінія запобіганню самогубствам, перша психологічна допомога від багатьох благодійних фондів та організацій.

У нас на сайті теж є цей перелік, ми будемо ще його оновлювати. Не зволікайте звертатись за такою підтримкою у кризові періоди життя чи просто коли стан є важким.

2. Психологічна підтримка. Наприклад, є потреба у підтримці по типу «рівний-рівному», коли є люди, які розділяють той самий процес переживання якоїсь важкої події та надають емоційну підтримку. В нашій країні зараз це групи підтримки родин із втратою, також різні ініціативи для ветеранів та їх родин. Є спеціальні групи підтримки від приватних спеціалістів або центрів, які мають приватну практику, вузького спрямування, наприклад, групи підтримки для тих, хто одужує від РХП (чи членів їх сімей) або група підтримки для тих, хто відновлюється від залежності (чи для їхніх родин) та інші.

Психологічна підтримка може надаватись і приватним психологом-психотерапевтом в індивідуальному порядку, якщо на те є ваш запит і спеціаліст працює в цьому форматі.

3. Психоедукація, просвітницькі заходи, тренінги та сесії обізнаності. Як правило, такі інформаційні заходи підвищують обізнаність з певного питання – зниження стресу, розвиток навичок усвідомленого батьківства, профілактика емоційного вигорання, впровадження травма-інформованого підходу тощо. Як правило, інформації в доступі зараз є багато, фахівців, які надають такі заходи теж, з’явились центри і благодійні фонди, українські та міжнародні, які працюють в цьому напрямку.

Психоедукацію, щоправда, підвищувати обізнаність із певного питання, – може і ваш психолог-психотерапевт, якщо ви звернетесь до нього. Наприклад, запит – як комунікувати із підлітком та встановити довірливі стосунки, – містить запит саме на таку інформацію, психолог чи психотерапевт розповість вам про основи спілкування, а також розбере з вами ваші труднощі і покаже нові шляхи взаємодії, надасть підтримку у здобутті нового досвіду.

4. Коротка психотерапія. Коротка психотерапія, за деякими визначеннями триває від 2-3 до 6-7 сеансів. І досі дослідники, психологи, лікарі та психотерапевти, не мають однієї позиції стосовно того, чи є така коротка допомога психотерапією чи ні. Існує позиція, стосовно поведінкових та когнітивно-поведінкових підходів та все, що пов’язане із стабілізаційними техніками і протоколами, що так, звісно, коротка психотерапія існує і дуже потрібна. Ми теж дотримуємось такої думки. Коротка психотерапія може існувати в різних теоретичних площинах, відповідно вирішує 1-2 завдання за цей період. По-перше, це підхід вирішення проблем, який націлений на одну проблему та результат, по-друге, це навчання та застосування технік емоційної стабілізації через різні вправи та інструменти.

Для такої психотерапії, психотерапевт має пройти навчання таким підходам і технікам – КПТ, короткий протокол ASSYST (EMDR), наприклад, чи ще якісь стабілізаційні техніки травмафокусованої КПТ терапії чи інші.

5. Довготермінова психотерапія. Така психотерапія застосовується, коли є певний стан людини, певні труднощі, які виражаються на різних рівнях. І емоційному, і когнітивному і тілесному/поведінковому. Іноді ці труднощі є хронічними, або пов’язаними з іншими. Вони є системними, стосуються того, як людина ставиться до себе і до світу, будує стосунки з іншими, досягає своїх цілей, яку якість життя має, наскільки задоволена життям і собою, а також відчуває в своєму житті сенс і може адаптуватись до навколишнього середовища і його викликів.

Психотерапевти без медичної освіти не можуть ставити діагноз, можуть давати висновки, свої припущення та рекомендувати відвідати лікаря сімейного чи іншого для уточнення стану. Проте психотерапевти, базуючись на знаннях із клінічної психології та основ психіатрії, чітко розуміють, як можна допомогти із тим чи іншим порушенням, проблемою чи системними труднощами. І не обов’язково за рахунок протоколів, як це роблять когнітивно-поведінкові терапії, а й за рахунок терапевтичного плану на основі врахування запитів, способу життя, індивідуальних можливостей та обмежень клієнта, узгоджуючи та роз’яснюючи, як можна зробити те чи інше. Психотерапевти можуть при цьому використовувати інструменти свого методу чи підходу, в якому вони закінчили 5-7 річне навчання, отримали свій досвід психотерапії, супервізуються. Тому їм відомо з власного досвіду і досвіду найближчих колег своїх навчальних груп, як працює метод, в якому вони допомагають на практиці. Вони бачать результати змін власні і колег, це дуже надихає і підтримує поділитись цим далі. Ці методи є дуже різними – гуманістичні, психодинамічні, екзистенційні, тілесно-орієнтовані, сімейно-сисмтемні тощо.

Вам як клієнту не потрібно розбиратись в усіх цих методах, нехай в них розбираються фахівці. Те, що вам може допомогти, – це більше усвідомити власні потреби у психологічній допомозі, і в чому вона для вас повинна полягати.  

І тільки після цього робити крок і обирати те, що найбільш пасує саме вам.

Удачі вам з вибором і з вирішенням своїх запитів.

Всім бажаю ментального здоров’я!

Ольга Лазаренко,

К.пс.наук, психотерапевтка, супервізорка, засновниця центру «Вибір»